Краматорська школа № 10

 

Пояснювальна записка до курсу

«Введення в шкільне життя»

 

 

 

Вступ

Курс «Введення в шкільне життя» вводиться у зв’язку з забезпеченням мотивації до навчання, щоб кожна дитина адаптувалася до шкільного життя, добре навчалася, була веселою і життєрадісною, і, головне, прагнула навчатися.

З початком шкільного навчання відбувається формальна зміна типу провідної діяльності з ігрової на навчальну, тобто, школяр має засвоїти нові для нього форми ділового спілкування. За таких умов розпочинається складний період адаптації дитини до шкільного життя. Вона пристосовується до нового режиму, розподілу часу на навчальну гру, звикає до нових правил поведінки, з’являється необхідність порозумітися з іншими дітьми, які на довгі роки стануть для неї однокласниками, з’являться нова соціальна роль.

Адаптацію дитини до школи можна охарактеризувати як «процес або результат процесу, який передбачає гармонійне, з точки зору індивідуальних прагнень людини, задоволення її потреб, створення умов для здорового, щасливого життя в суспільстві.

 

Основне завдання курсу «Введення в шкільне життя»:

-  розвиток самосвідомості дитини, формування інтересу до свого життя, до близьких людей;

-  прищеплювання навичок індивідуальної, парної і колективної роботи;

-  навчання елементарним прийомам зворотного зв’язку;

-  розвиток уваги, пам’яті, мислення, уяви;

-  організація класного колективу;

-  розвиток уважності до бажань і намірів товаришів із своєї групи;

-  розвиток комунікативних навичок.

 

Зміст курсу:

-  засвоєння організаторських навичок для навчання у школі;

-  психологічна  адаптація;

-  рольова гра;

-  бесіди;

-  ситуативні ігри;

-  діалогічна взаємодія.

Готовність до шкільного навчання – це бажання і усвідомлення необхідності вчитися, яке виникає у разі соціальної зрілості дитини, проявів у неї внутрішніх протиріч, що задають мотивацію до навчальної діяльності.

Основними компонентами психологічної готовності дитини до школи є:

-  мотиваційна,

-  інтелектуальна,

-  емоційно-вольова.

Мотиваційна готовність – наявність у дитини бажання вчитися. Виникнення усвідомленого відношення дитини до школи визначається способом подачі інформації про неї. Важливо, щоб відомості про школу були не тільки зрозумілі, але й відчуті ними.

Емоційний досвід забезпечується включенням дітей у діяльність, активізуючи як мислення, так і почуття.

В мотиваційному плані виділені дві групи мотиваційного навчання:

-  широкі соціальні мотиви навчання, або мотиви, зв’язані з потребами дитини у спілкуванні з іншими людьми, в їх оцінці та схваленні з бажанням учня посісти певне місце в системі доступних йому суспільних відносин;

-  мотиви, пов’язані з навчальною діяльністю, або пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності і в володінні новими вміннями, навичками і знаннями.

Дидактичний супровід:

-  дидактичні ігри,

-  сюжетні малюнки,

-  різні види конструкторів,

-  допоміжні матеріали для ручної праці.

Зусилля дітей спрямовані на те, щоб сприйняти нову роль, сформувати поведінку в різних ситуаціях шкільного життя, а також усвідомити роль вчителя в процесі навчання та вміння сприймати його слова та звернення.

 

Висновок

За таких умов в процесі занять дитина зможе підготуватись до шкільного життя, навчиться сприймати себе в школі, не буде відчувати дискомфорту.