День безпечного Інтернету

День безпечного Інтернету

 Переглянути презентацію

У останні роки в Україні стає традицією щороку, другого вівторка лютого, відзначати всесвітній День безпечного Інтернету, введений Єврокомісією у січні 2004 року за підтримки організацій European SchoolNet та Insafe (Європейська мережа безпечного Інтернету).

На сьогодні точна кількість користувачів Всесвітньої павутини в Україні невідома, оскільки дані статистики різних провайдерів не є точними і протирічать як одне одному, так і офіційним даним. За даними Київського міжнародного інституту соціології, у вересні 2013 року уже 49,8% дорослого населення України мали постійний доступ до Інтернету, і ця величина увесь час зростає.  Для більшості з нас Інтернет - це доступ до корисної інформації, однак ми часто забуваємо, що за його допомогою простіше отримати дані і про нас самих. Адреса, телефон, особисті фото, дані про родичів, паспортні дані, відомості про банківські рахунки, - ось далеко не повний перелік тієї інформації, яку активний користувач мережі зберігає на її серверах.

Не слід думати, що особисте життя залишається особистим, якщо інформація про нього є у Інтернеті. «Проблеми на роботі через необережні висловлювання на форумах, косі погляди друзів після публікації в блозі і шок начальника, який побачив фото з соціальної мережі. Саме з такими проблемами люди стикаються після безтурботного спілкування в Інтернеті. Всесвітня павутина створює репутацію для своїх активних користувачів, і змінити її практично неможливо», - пише АіФ (Аргументи і Факти). Інтернет-магазини зберігають інформацію про наші замовлення, можливість видалення аккаунта передбачена не у всіх соціальних мережах, а підчистити висловлювання на форумах можливо тільки після листування з адміністраторами. Усунути наслідки можуть професіонали, але компанії, які відновлюють інтернет-репутацію, не можуть дати гарантію, що з мережі зникли всі 100% інформації. Крім того, вартість їх послуг висока і досягає десятків тисяч доларів.Але зіпсована репутація - не найбільша біда. Особистими даними можуть скористатися цілком реальні злочинці. Слід також пам’ятати, що покарати людину, яка здійснює злочин у віртуальному просторі, украй складно.

АІФ з цього приводу наводить слова Олександра Ольшанського, заступника голови правління ІнАУ (Інтернет-асоціації України): «Люди поводяться в Інтернеті в принципі безтурботно. Вони не розуміють, що, по-перше, будь-яка інформація там загальнодоступна, а, по-друге, Мережа має властивість «вічної пам'яті». Якщо ви хоч раз щось опублікували, то видалити цю інформацію з Мережі неможливо. Навіть якщо ви видалите дані у джерелі - там, де опублікували, - вони все одно залишаться в копіях, кешах пошукових систем і т. д. Я б порадив користувачам десять разів подумати: чи варто публікувати в мережі Інтернет якусь особисту інформацію про себе? І якщо все ж публікуєте її, то будьте готові до того, що її зможе використовувати хто і коли завгодно. У тому числі і проти вас». 

Щоб уникнути ситуації, коли доступ до персональних даних отримає зловмисник, необхідно керуватися порадами, розробленими компаніями, що працюють у сфері захисту інформації.

ПОРАДИ:

1. Користуйтеся безпечними браузерами і стежте за їх оновленнями. Фахівці кажуть, що найбільше атак здійснюють на браузери Internet Explorer і Opera, які користуються найбільшою популярністю у користувачів

1. Електронна пошта, логіни і паролі для входу на сайти «люблять» складність: велику кількість символів, додавання спеціальних символів (таких, як %, ?, *), цифр. Не слід використовувати в логіні та паролі акаунта своє ім'я та прізвище, дату народження, номер телефону, оскільки, підбираючи пароль, зловмисник перш за все перевірить, чи підходять особисті дані. Власники компаній, що діють у мережі Інтернет, періодично проводять дослідження щодо визначення найбільш популярних паролів. У ТОП-десятку незмінно потрапляють такі сполучення цифр та літер, як 12345 (перше місце), 123456, 11111, 123321, 000000, gfhjkm («пароль» у англійській розкладці), ghbdtn («привет» у англійській розкладці), 1234567, 12345678, qweasd.  Ці та тисячі інших подібних сполучень потрапляють до словників для брутфорсу. Брутфорс (англ. brute force – «груба сила»), застосовно до галузі інформаційної безпеки, – метод злому шляхом перебору паролів; він є найбільш тривалим та не надто ефективним, однак досить часто використовуваним. Таким чином, близько 40% усіх акаунтів є доступними для легкого злому (за даними http://www.faito.ru/)

1. Використовуйте індивідуальний підхід: реєструючись на різних сайтах, вводьте різні логіни і паролі. А також заведіть собі декілька акаунтів електронної пошти: для робочого листування, особистого спілкування та реєстрації на різних сторінках. Не користуйтесь послугою збереження паролів, краще кожен раз вводити його заново. Щоб не заплутатися в різноманітті даних, створіть на комп'ютері спеціальний файл для зберігання цієї інформації та копіюйте їх звідти (тільки не називайте його password, не зберігайте на Робочому столі, і не забудьте його закодувати :))

1. Виявляйте менше довіри до зовнішньої інформації: не переходьте по сумнівних посиланнях, які вам відправляють поштою або з ресурсів миттєвих повідомлень, перевіряйте адреси сайтів у рядку стану браузера

1. Для повноцінного захисту слід встановити ліцензійну версію антивіруса. Експерти радять уважно вивчити інструкцію з його використання, ключові налаштування виставити на максимальний рівень і встановити автоматичне оновлення програми. Після установки слід провести повну перевірку комп'ютера, а потім повторювати її кожен місяць. Підвищити рівень безпеки допоможуть комплексні системи захисту, до яких, крім антивіруса, належать фільтри спаму, файерволл (міжмережевий фільтр) тощо

1. Файли, які мають для вас особливу цінність, повинні знаходитися подалі від цікавих очей. Один з варіантів - встановити на них пароль, але ще краще - зашифрувати дані. Зробити це можна за допомогою програми TrueCrypt. Зведіть до мінімуму кількість особистої інформації про себе в Мережі. Наявний контент повинен бути нейтральним, а фото - пристойними. При заповненні веб-анкет керуйтеся принципом радянських часів: не був, не числився, не перебував