Краматорська школа № 10

23.10.2013

Незабаром розпочнуться осінні канікули, під час яких більшість учнів будуть самостійно проводити час, можливо користуватися громадським транспортом, переходити дорогу. За статистичними даними в канікулярний час збільшується кількість дорожньо-транспортних пригод з вини дітей-пішоходів.

З метою попередження дорожньо-транспортного травматизму в школі проводяться впродовж року заняття (9 годин) у кожному класі з вивчення правил дорожнього руху. Перед канікулами Програмою передбачено проведення Інструктивних занять по забезпеченню безпеки на дорозі. У щоденниках учнів є схеми безпечного руху дітей до школи та в зворотному шляху.

Просимо Вас ще раз опрацювати разом з вашою дитиною Методичні рекомендації щодо профілактики дитячого дорожнього травматизму Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти:

І.Загальна частина

Маршрут руху школяра «Мій безпечний шлях до школи» це документ, у якому поєднуються схема та опис шляху, який рекомендований, руху дитини від дома до школи та назад.

Маршрут від дома до школи розробляється сумісно батьки + дитина. Кожен маршрут, який розробляється, обговорюється з дитиною, вона повинна його виконувати.

Мета маршруту «Мій безпечний шлях до школи»:

• підвищити безпеку руху дитини до школи та назад;
• навчити дитину орієнтуватись в дорожніх ситуаціях на шляху руху до школи та назад;
• навчити батьків, які беруть участь у складанні «маршруту», орієнтуватись в дорожніх обставинах та запобігати типових небезпек.

ІІ. Порядок розробки маршруту «Мій небезпечний шлях до школи»

1)    Спочатку батьки разом дитиною проходять шлях від дома до школи та назад, відмічають найбільш небезпечний (рекомендований) варіант, відмічають найбільш небезпечні варіанти.

Під час  вибору безпечного варіанта обираються місця переходу вулиці найбільш легкі та небезпечні для дитини. Пішохідний перехід зі світлофором більш небезпечний, ніж пішохідний перехід  без світлофора; вулиця, на якій спрощений огляд дороги (немає кущів, дерев, крупно габаритних машин), більш небезпечна, ніж вулиця зі стоячими машинами та іншими предметами, які закривають огляд тощо.

2) Обравши варіант руху дитини, батьки наносять його на схему розташування   вулиць від дома до школи. У випадку, якщо в маршрут руху входить поїздка дитини на автобусі, в схемі  приводиться розташування вулиць поблизу дома (місце посадки в автобус) і  розташування вулиць поблизу школи (місце виходу з автобуса та рух до школи).

3) Далі на схемі виділяються  ділянки підвищеної небезпеки, які вимагають більш детального опису. Це, як правило, на шляху:

• вихід з дому та перший перехід через вулицю;
• перехід через вулицю та перехрестя;
• посадка в громадський транспорт (зупинка) та вихід з нього (якщо дитина користується автобусом чи тролейбусом);
• останній перехід через вулицю та вхід до школи.

На зворотньому  шляху «Мій безпечний шлях до школи» ділянки такі ж , але відмічаються вихід зі школи та останній перехід вулиці і вхід до дому. Крім того виділяються ділянки підвищеної небезпеки на нерекомендуємих варіантах руху, для того, щоб пояснити дитині, у чому полягає небезпека і чому вони не рекомендуються.

4) При виході з дому часто огляд вулиці може бути ускладнений  деревами, кущами, великими вантажними машинами, іншими предметами. В цьому випадку дитина переходить вулицю в установленому місці,  уважно оглянувши вулицю.

Переходити необхідно шагом, неприпустимо бігти через вулицю. З дому треба виходити  заздалегідь, щоб не поспішати. Якщо на вулиці є машини, які зупинились та ускладнюють огляд, до опису схеми    переходу вулиці вносяться відповідні попередження.

5) Якщо перехід не регулюється світлофором, то в опис переходу Ви говорите з дитиною про те, якщо наближається вантажівка чи автобус, то позаду нього може бути інша машина. Машину краще всього пропустити та зачекати, коли вона від’їде подалі а потім переходити дорогу.

6) Якщо перехід регулюється світлофором, то треба записати: йти можна тільки на зелений сигнал світлофора. Якщо горить жовтий або червоний – йти неможна, навіть у випадку коли на дорозі немає машин. Під час переходу на зелене світло теж слід уважно стежити за дорогою.

7) Для кожної вулиці, яку переходять діти, слід оговорити: про інтенсивність руху; про машини, які можуть виїхати з-за рогу;  про предмети, які заважають огляду дороги, кущі, дерева тощо.

8) Проведіть з дитиною бесіду «Про посадку в громадський транспорт». До підходу автобуса (тролейбуса) слід стояти, відступивши від краю дороги. Доки автобус (тролейбус) не зупинився, до його дверей не підходити! В останній момент перед відправленням до транспорту не сідати – дитину може прищемити дверима.

9) В місці виходу з громадського транспорту (замалювати зупинку) заздалегідь підготуватись до виходу. Не затримуватись під час виходу – може защемити дверима. Виходити слід акуратно, щоб не підсковзнутись і не впасти. Виходити з-за автобуса (тролейбуса) небезпечно. На перехресті слід уважно обдивитись дорогу і тільки потім переходити його.

10) Перед переходом вулиці, на якій розташована школа, можна зустріти товаришів і відволіктись від стеженням за дорогою. Треба провести бесіду: перед переходом уважно подивитись на дорогу. Вулицю переходити тільки шагом, розмови припинити!

11) Після виходу зі школи дорогу переходити тільки шагом – більшість дорожньо-транспортних пригод  трапляється після закінчення занять в школі. Учням треба бути особливо уважними!

12) Особливої уваги схематичному опису слід приділи переходу вулиці, на якій стоїть будинок. Часто діти перебігають дорогу до будинку, не звертаючи увагу на транспорт, погано обдивляючись на дорозі. Переходити дорогу слід тільки шагом! Бути особливо уважним, якщо біля дороги є кущі, дерева, вантажні машини, інші сторонні предмети, які зменшують огляд  дороги.

13) Під час оформлення маршруту на аркуші паперу суцільною лінією зі стрілкою та цифрою «1»  над лінією визначається шлях з дому до школи; шлях від школи додому визначається таким же чином лінією з цифрою «2» над нею. Шлях, який не рекомендовано, визначається пунктирною лінією. Для кожної вулиці, яку переходить дитина, батьки проводять бесіду і проходять увесь шлях по карті-схемі «Мій небезпечний шлях до школи» за темами: «Характеристика вулиці» (з точки зору її небезпеки) та «Поради з переходу вулиці».

 

ІІІ. Поради використання маршруту «Мій безпечний шлях до школи».

1.     Після складання маршруту батьки супроводжують дитину до школи та назад ( в перші місяці відвідування школи першокласниками) досягають практичного оволодіння дітьми методики безпечного руху за маршрутом, розуміння ними всіх небезпек, які вказані в маршруті.

2.     Супроводжуючи дітей, батьки досягають навичок:

o     своєчасного виходу з дому;

o     відсутності поспіху;

o     переходити вулицю тільки шагом;

o     переходити дорогу під прямим кутом до краю, уважно обдивившись в обидві сторони, навіть якщо вона вільна.

Відпрацьовується стриманість та обережність під час руху через дорогу. Відпрацьовується обережність під час виходу та посадки в громадський транспорт. Особливої обережності слід проявляти  під час повернення додому, якщо будинок знаходиться на протилежному боці дороги..

3.     Довірити дитині самостійно пересуватись від дому до школи  та назад можна лише при умові виконання вимог до знань і умінь дитини щодо руху по вулицям і дорогам.

4.     Особливо необхідно готувати до самостійного пересування дітей з вадами зору. Головне – своєчасно помітити машину чи мотоцикл, які рухаються, оцінити їх швидкість та напрям руху та безпечно перейти дорогу.